Роберт Ганссен — шпигун, який завдав найбільшої шкоди США

В історії США діяла велика кількість шпигунів. Кожен із них мав свою місію. Найсерйознішим був Роберт Ганссен, який без докорів сумління передавав СРСР важливу інформацію, і натомість нехтуючи чужим життям, отримував величезні гроші. За “брудні витівки” його засудили до довічного ув’язнення без можливості дострокового звільнення. Детальніше про життя і злочини Ганссена проти своєї країни поговоримо на chicago-yes.com.

Дитинство і юність

Народився Роберт 18 квітня 1944 року в Чикаго в сім’ї поліціянта і домогосподарки. Батько хлопчика був учасником спеціального підрозділу під назвою Red Unit, створеного для вистежування прихильників комунізму під час «Червоної загрози». Мати весь свій вільний час приділяла вихованню сина, а ось голова сімейства завжди ставився до Роберта холодно. У хлопчика практично не було друзів, через свою сором’язливість і мовчазність йому було складно подружитися з іншими дітьми. 

Роберт відвідував коледж Knox у Гейлсберзі, де вивчав хімію і російську мову. У 1966 році він вступив до Стоматологічної школи Північно-Західного університету. У 1968 році покинув навчання і вирішив стати психіатром. Говард Ганссен допоміг синові влаштуватися на вихідні санітаром у міській психіатричній лікарні. Незабаром хлопцеві набридла робота, і він повернувся до Північно-Західного університету, де здобув ступінь магістра в галузі бухгалтерського обліку та ділового адміністрування. Також у цей період він одружився з Бернадетт Боні Ваук. У зв’язку з тим, що дружина була з релігійної католицької сім’ї, Ганссену довелося прийняти католицизм. Після закінчення навчання він трохи попрацював за професією в одній із фірм і вирішив піти стопами батька — стати поліціянтом. Незабаром його направили в спеціальний навчальний клас для підрозділу, який займався боротьбою з корупцією. Вже в 1976 році Ганссен вступив на службу у Федеральне бюро розслідувань (ФБР).

Зразковий сім’янин і працівник

Успішна кар’єра почала дуже швидко розвиватися. Свій шлях у ФБР він почав із невеликого міста Гері в Індіані. Через кілька років за зразкову службу Ганссена перевели в Нью-Йорк, де він відповідав за бухгалтерію у відділі кримінальних розслідувань. Живучи з дружиною і чотирма дітьми в Скарсдейлі, Ганссен ледве зводив кінці з кінцями й все ж вирішив скористатися своїм становищем у ФБР і зайнятися контррозвіддіяльністю. Він звернувся до російських агентів із пропозицією продати їм секретні документи. Ті погодилися, і незабаром Роберт отримав свою першу винагороду в розмірі – 20 000 доларів. Дружина дізналася про те, що її чоловік шпигун випадково. Якось вона зайшла до підвалу їхнього будинку і побачила, як він рахує гроші, а потім поспіхом ховає від неї якісь документи. Ганссену нічого не залишалося, як зізнатися їй у скоєнні злочину проти своєї країни. Замість того щоб здати його владі, Боні переконала чоловіка піти до священника і покаятися. Роберт так і зробив і за порадою священнослужителя віддав усі отримані кошти від СРСР на благодійність.

Ця ситуація дуже налякала його, і він на певний час припинив вести співпрацю з радянською розвідкою. У ФБР, де працював Ганссен, ніхто навіть не підозрював про його витівки. На вигляд він здавався інтелігентною, спокійною і трохи відчуженою людиною. Однак це не завадило агенту просуватися далі кар’єрними сходами. У 1981 році його перевели в офіс ФБР у Вашингтоні. У 1983 році він почав працювати в Soviet Analytical Unit і там отримав допуск до секретної інформації. Після чотирьох років роботи Ганссен повернувся в Нью-Йорк.

Рамон Гарсія під прикриттям

У 1985 році Ганссен знову почав співпрацювати з КДБ. Так, наприклад, він передавав інформацію про радянських шпигунів, які працювали на США, сприяв арешту та вбивству 9 осіб. Крім цього, повідомив про готовність США в разі ядерної війни. Зрештою завдяки йому в КДБ дізналися, що під радянським посольством у Вашингтоні розташований тунель, який використовує американська розвідка для прослуховування. Також Ганссен назвав імена трьох великих російських агентів, які працювали на США. Загалом шпигун передав СРСР близько 6 тисяч секретних документів.

У 1990 році Марк Ваук, брат дружини Ганссена і також агент ФБР, дізнався, що зять сховав у себе в будинку тисячі доларів готівкою. Він підозрював, що той займається шпигунством, і повідомив про це співробітникам ФБР у Чикаго. Однак його попередження залишилися поза увагою, їх просто проігнорували.

У 1991 році після розпаду Радянського Союзу, Ганссен знову на деякий час вирішив припинити свою діяльність, адже розумів, що його можуть легко викрити. Протягом 8 років він продовжив працювати у ФБР. У 1999 році, коли до влади прийшов колишній співробітник КДБ Володимир Путін, Ганссен знову почав вести шпигунство і це було востаннє.

Раніше він доклав дуже багато зусиль, щоб приховати свою справжню особистість, представляючись своїм кураторам як Рамон Гарсіа. Залишатися довгий час непоміченим йому вдалося завдяки методам шпигунства старої школи. Роберт покладався на так звані «закладки». Тобто фізично він залишав документи у спеціальних схованках, де їх потім забирали його керівники.

Полювання на «крота»

У пошуках шпигуна ФБР знайшло колишнього агента КДБ, і запропонували йому понад 7 мільйонів доларів за розкриття особи «крота». Незабаром він надав ФБР голосовий запис розмови шпигуна зі своїм російським куратором і чорний пластиковий контейнер, на якому було виявлено відбитки пальців Роберта Ганссена.

Щоб викрити шпигуна, ФБР розробили план спостереження за ним. Спочатку його перевели з Державного департаменту на фіктивну посаду в Бюро, де оперативники могли за ним стежити.

До 2001 року над справою працювало близько 300 агентів. Усі з нетерпінням чекали, коли «кріт» залишить чергову «закладку». І, врешті-решт, він це зробив 18 лютого в Foxstone Park, неподалік свого будинку. Спійманого на гарячому Роберта Ганссена заарештували й звинуватили в шпигунстві. Тривалий час він категорично відмовлявся зізнаватися у скоєному. Навесні 2001 року слідство нарахувало 21 пункт звинувачень, за 14 із них Ганссену загрожувала смертна кара. Тоді, щоб врятувати своє життя і забезпечити дружині та дітям гарне майбутнє колишньому агенту нічого не залишалося, як визнати себе винним.

Президент США Джордж Буш-молодший виступив за смертну кару Ганссена, проте якимось чином представникам спецслужб вдалося його переконати. Сам Роберт пояснив, що шпигував проти своєї країни, щоб забезпечити сім’ю. Однак він не проявив каяття у своїх діях. У 2002 році його засудили до довічного позбавлення волі без права на звільнення і відправили до федеральної в’язниці в Льюїсберзі, штат Пенсільванія.

За весь час співпраці з СРСР Ганссен отримав 1,4 мільйона доларів. Він залишався людиною-загадкою, жив скромно і водночас сколочував незаконно нажиті статки, занурювався в релігію і мораль, продаючи при цьому важливі секрети, які прирікали на загибель і наражали на небезпеку життя інших людей.

Помер шпигун у своїй тюремній камері 5 червня 2023 року у віці 79 років.

Про Ганссена було знято 2 фільми: «Master Spy: The Robert Hanssen Story» (2002) і «Breach» (2007).