Американський політик, громадський активіст та пастор, який протягом трьох десятиліть представляв Іллінойс у Палаті представників США. Його кар’єра поєднує активізм у сфері громадянських прав та довготривале служіння у Конгресі. Раш відомий як єдиний політик, який переміг Барака Обаму на виборах Демократичної партії у 2000 році для Іллінойського 1-го округу. Далі на chicago-yes.
Біографія
Боббі Раш народився у сім’ї афроамериканців, які переїхали до Чикаго, коли долучилися до Великої міграції. У 1963 році він залишив школу та вступив до армії США, де служив до 1968 року. Під час перебування у Чикаго Раш приєднався до Student Nonviolent Coordinating Committee – організації, що сприяла ухваленню законів про громадянські права у 1964 та 1965 роках.
У 1968 році Раш співзаснував Іллінойський осередок Чорних пантер, де обіймав посаду міністра оборони. Після вбивства Фреда Гемптона, одного з лідерів Чорних пантер, Раш почав виконувати обов’язки голови партії у штаті та активно займався громадськими ініціативами. У 1972 році він провів шість місяців у в’язниці за носіння пістолета, після чого залишив партію, що вже занепадала, і продовжив навчання.
Раш здобув ступінь бакалавра загальних наук з відзнакою у Roosevelt University у 1973 році та магістра політичних наук в University of Illinois, Chicago у 1974 році. У 1998 році він закінчив McCormick Theological Seminary, а у 2017 році отримав почесний докторський ступінь гуманітарних наук від Illinois Institute of Technology за внесок у розвиток Чикаго.

Політична діяльність
Боббі Раш почав політичну кар’єру у Чикаго, двічі балотувався на посаду члена міської ради. У 1983 році він переміг на виборах у 2-му районі Чикаго, підтримував коаліцію Гарольда Вашингтона, першого афроамериканського мера міста. Раш активно підтримував демократичну партію, зокрема співпрацював з її державним керівництвом, і отримав посаду заступника голови Демократичної партії Іллінойсу.
У 1992 році Раш переміг на виборах до Палати представників США в Іллінойському 1-му окрузі, який охоплював Південний Чикаго. Його виборчий округ мав високий відсоток афроамериканського населення. Він безперервно переобирався до 2023 року.
У 2000 році Раш здобув популярність тим, що переміг Барака Обаму на праймеріз Демократичної партії округу. Він аргументував це тим, що Обама не був достатньо інтегрований у чиказькі афроамериканські громади. Раш отримав 61% голосів, а на загальних виборах здобув 88%.
Під час перебування у Конгресі Раш підтримував ініціативи щодо охорони здоров’я, енергетики, контролю над вогнепальною зброєю та прав людини. Він був членом Congressional Black Caucus та House Baltic Caucus. Раш спонсорував закони про поліпшення умов для медсестер, боротьбу з астмою та підтримку постраждалих від післяпологової депресії. Він також виступав проти надмірного військового втручання США та активно протестував проти геноциду у Дарфурі.
Раш неодноразово потрапляв у центр уваги через етичні та фінансові питання. Зокрема, Офіс Конгресової етики розслідував оплату оренди його офісу та зарплати членам родини, пов’язаним з його кампанією. У 2013 році він та його церква мали податкові заборгованості на суму близько 195 000 доларів США. Частина його зарплати у Конгресі була утримана для погашення заборгованостей за кредити на розвиток церковної інфраструктури.

Боротьба за громадянські права
Протягом усієї своєї політичної кар’єри Боббі Раш залишався активним захисником прав афроамериканців та інших груп меншин. Він неодноразово виступав проти расової дискримінації, браку доступу до медичних послуг і соціальної нерівності. Одним з його важливих законодавчих досягнень стало запровадження Urban Asthma Reduction Act, що допоміг інтегрувати профілактичні заходи та лікування астми для дітей у найбідніших районах Чикаго.
Раш також ініціював та підтримував програми економічного розвитку для малозабезпечених жителів міста, включно з Chicago Partnership for the Earned Income Tax Credit, яка дозволяла громадянам отримати податкові кредити на федеральному рівні. Його підхід поєднував соціальну допомогу з підтримкою освіти та працевлаштування, що створювало комплексний ефект для розвитку громад.
Раш підтримував тісні зв’язки з провідними політичними діячами США. Він був близьким другом Білла та Гілларі Клінтонів, хоча у 2008 році на президентських праймеріз підтримав Барака Обаму. Після обрання Обами президентом Раш активно виступав за те, щоб афроамериканці займали ключові посади у федеральному уряді. Його позиції завжди відображали баланс між партійною лояльністю та захистом інтересів афроамериканських громад Іллінойсу.

Релігійна діяльність
Пасторська діяльність Раша була невіддільною частиною його життя. Як керівник Beloved Community Christian Church, він займався не лише духовним вихованням громади, а й ініціював соціальні проєкти: підтримку молоді, реабілітаційні програми для колишніх ув’язнених та медичну допомогу для найбідніших районів Південного Чикаго. Церква Раша стала платформою для залучення місцевих жителів до активного громадянського життя та суспільних ініціатив.
Його релігійна позиція поєднувала християнські цінності з прагматичним підходом до соціальних проблем. Раш вважав, що релігія повинна слугувати не лише духовним, а й суспільним цілям, допомагати розвʼязувати проблеми безробіття, злочинності та освіти у міських громадах.