Юджин Соєр увійшов в історію Чикаго як один з ключових афроамериканських політичних лідерів міста. Він очолював шостий округ Чикаго та пізніше став мером після смерті Гарольда Вашингтона, продовжив його політичну спадщину та започаткував низку соціальних і інфраструктурних реформ. Його кар’єра відзначалася прагненням до модернізації міста та захисту прав громадян, хоча каденція була непростою і супроводжувалася критикою та політичними суперечками. Далі на chicago-yes.
Біографія
Юджин Соєр народився у Грінсборо, Алабама, у родині Берніса та Юджина Соєра-старшого. Він був старшою дитиною з шести. У дитинстві проводив літні канікули у Чикаго з тіткою, що сформувало його зв’язок з містом. Соєр здобув освіту в Alabama State University, де приєднався до братства Alpha Phi Alpha і здобув ступінь бакалавра з хімії у 1956 році. Після короткої роботи вчителем хімії та математики він переїхав до Чикаго для лабораторних досліджень та у 1959 році почав працювати у Чиказькому департаменті води, де залишався до 1971 року.
У цей час Соєр активно долучився до політичного життя через організації молодих демократів та шостий округ Чикаго, де очолював Young Democrats і став фінансовим секретарем у 1968 році.
У лютому 1971 року Соєр був обраний алдерменом шостого округу Чикаго. До 1987 року він став працівником, який найдовше залишався на посаді члена міської ради. Під час каденції активно відстоював інтереси округу, модернізував інфраструктуру та підтримував місцеві ініціативи, одночасно зберігав сильні зв’язки з демократичною партією.
Соєр був одружений двічі. Перший шлюб з Елеанор Тейлор тривав у період з 1955 року по 1984 рік, у них народилося троє дітей: Родерік, Шедрик та Шеріл. У 1996 році він одружився з Веронікою Сміт-Соєр. Його син Родерік продовжив політичну спадщину батька, став алдерменом шостого округу у 2011 році.
Мер Чикаго
Після смерті мера Гарольда Вашингтона Соєр був обраний на посаду мера міською радою. Його обрання супроводжувалося суперечками, адже частина прихильників Вашингтона вважала його компромісним кандидатом, який отримав підтримку більшості білих алдерменів. Його інавгурація стала предметом міських легенд, проте офіційно відбулася у залі Чиказької міської ради.
Під час каденції мер Юджин Соєр реалізував бюджет 1988 року, закладений його попередником Вашингтоном. Це дозволило забезпечити фінансову стабільність міста у непростий економічний період. Його адміністрація також активно працювала над законодавчими ініціативами, зокрема скасувала монополію таксі та започаткувала програму модернізації міського транспорту, що підвищило ефективність транспортної системи Чикаго.
Інфраструктурні проєкти стали ще одним напрямком роботи Соєра. Під його керівництвом були встановлені сучасні світильники на легендарному Wrigley Field, а також розпочалися приватні проєкти розвитку земель навколо міжнародного аеропорту O’Hare, що сприяло економічному зростанню та підвищенню привабливості міста для бізнесу.
Соціальні реформи, проведені Соєром, залишили помітний слід у громадському житті. Він активно підтримав Human Rights Ordinance 1988 року — перший у Чикаго закон, який захищав права ЛГБТ-спільноти. Також мер ініціював Clean Indoor Air Ordinance, що забороняв куріння у приміщеннях і значно покращував умови для мешканців, які дбали про здоров’я. Особливу увагу Соєр приділяв співпраці з профспілками. Він досяг чотирирічної угоди з пожежниками, що стало безпрецедентним кроком для міста та дозволило стабілізувати взаємини між владою та службами порятунку.
Юджин Соєр також активно працював над покращенням міських послуг та підвищенням прозорості адміністрації. Він сприяв оновленню водопровідної та каналізаційної систем Чикаго, ініціював модернізацію міських шкіл і бібліотек, а також підтримував місцеві культурні ініціативи. Соєр активно долучався до програм з розвитку молоді та освіти, фінансово підтримував громадські організації, що працювали з дітьми та підлітками, а також сприяв залученню приватних інвестицій у проєкти громадського простору. Його робота створила платформу для подальшого розвитку Чикаго як інноваційного та соціально відповідального міста.
Відставка
Попри низку досягнень, Юджин Соєр мав менший рейтинг популярності, ніж його попередник. Опитування 1988 року показало, що більшість мешканців сумнівалися в його здатності бути сильним та ефективним лідером. Ці сумніви позначилися на результатах праймеріз Демократичної партії 1989 року, де Соєр поступився Річарду М. Дейлі та отримав лише 40% голосів.
Після поразки на виборах Юджин Соєр пішов з політики та повернувся до бізнесу. Він залишався активним у громадському житті, зокрема у церкві Vernon Park Church of God, де продовжував підтримувати місцеву спільноту. У 1998 році він переніс інсульт, а 19 січня 2008 року помер у віці 73 років. Соєра поховали на кладовищі Oak Woods поряд з Вашингтоном.
Юджин Соєр залишив помітний слід у політичній та соціальній історії Чикаго. Його каденція, хоч і коротка, ознаменувалася підтримкою прав ЛГБТ-спільноти, модернізацією міської інфраструктури та захистом громадянського здоров’я. Його робота продовжила реформаторські ініціативи Вашингтона, а політична кар’єра вплинула на подальший розвиток шостого округу та демократії у місті.