На час Другої світової війни Чикаго було одним з найбільших постачальників озброєння та інших товарів для військових. Жінки та пенсіонери, які залишилися в місті, залучалися до праці на військових заводах. Завершення війни змусило місто знову трансформувати усі сфери. Як повідомляє «chicago-yes».
Війна та Центр підготовки новобранців
З оголошенням війни більшість мешканців Чикаго вступили до лав армії. Тисячі військовослужбовців проїжджали місто, прямуючи до місць призначень або проходячи навчання на військово-морській базі.
Центр підготовки новобранців відкрили ще у Першу світову війну. Однак, з початком Другої світової війни кількість слухачів навчального центру різко збільшилася. Загалом до 1945 року через військово-морську базу пройшли підготовку маже мільйон моряків.
У 1945 році в штаті Іллінойс офіційно були зареєстровані 1 мільйон 954 тисячі чоловіків молодого віку. З цієї кількості були призвані на військову службу 629 тисяч. Ще понад 300 тисяч жителів штату Іллінойс виявили бажання добровільно приєднатися до армії. За статистикою 17 тисяч чоловіків загинули у військових діях чи отримали смертельні поранення.
Після завершення Другої світової війни декілька сотень військових мобілізували водіями човнів у Чикаго, адже автобуси та потяги були переповнені військовослужбовцями, які поверталися з фронту.
Економіка міста до та після війни
В Чикаго знаходився завод з виробництва обладнання для земляних робіт фірми Caterpillar Inc. Союзники Сполучених Штатів почали використовувати техніку з початком Другої світової війни. З прийняттям програми ленд-лізу обсяги виробництва суттєво зросли. Адже бульдозери від Caterpillar Inc були вкрай необхідні на фронті: за їх допомогою будували аеродроми та прибирали зони бойових дій від уламків.
Після вступу США у війну заводи Чикаго одразу наростили виробництво. Зокрема, завод Caterpillar Inc спочатку постачав дрібні деталі для військової техніки такі як ходові частини для гаубиць чи трансмісії для танків.
Однак, згодом заводи Чикаго отримали замовлення від Міністерства оборони на виробництво гусеничних тракторів та автогрейдерів. При цьому виробництво техніки проводилося у величезних масштабах.
Економічне зростання тривало до 1960-х років. Після цього економіка Чикаго вже не розвивалася такими шаленими темпами, однак постійно знаходилася на стабільному рівні.
Місту вдалося зберегти свою промисловість та і надалі залишатися центром торгівлі й комерційних виставок. Зокрема, після війни економіка Чикаго трансформувалася: підприємства перестали виготовляти військову техніку та товари. Натомість досить швидко місто перетворилося на центр банківської справи та страхування.
Вагому роль у післявоєнному відновленні Чикаго відіграло розташування міста. І досі Чикаго є головним транспортним вузлом в США. Наприклад, O’Hare International Airport є найбільш завантаженим аеропортом у світі. Окрім того, місто має хороше сполучення з головними автомагістралями та через Чикаго проходить великий потік залізничних вантажів.
У 1959 році d Чикаго запрацював морський шлях через річку Святого Лаврентія. Замість невеликого озерного порту місто швидко перетворилося на світовий порт, що позитивно вплинуло на стан економіки.
Причини економічного буму
Після завершення Другої світової війни до міста почали повертатися ветерани та люди, які втікали від війни до Східної Європи. Це призвело до стрімкого економічного зростання в Чикаго. Щоб вмістити велику кількість людей у місті, почали зводити великі житлові масиви.
До наших днів збереглося чимало фото післявоєнного Чикаго авторства вуличних фотографів Вівіан Майер та Річарда Нікеля.
1950-ті роки призвели до змін у Чикаго. Все більше мешканців прагнули покращити своє життя та переїжджали у передмістя
Цивільне життя у повоєнному Чикаго
Однією з проблем, з якою зіткнулися мешканці Чикаго, була критична нестача цивільного одягу. Під час війни всі фабрики міста переважно шили військову форму. Тому, знадобився деякий час, щоб перезапустити виробництво цивільного одягу.
Також новий одяг потрібний був ветеранам Другої світової війни. Військові заполонили ринок Чикаго в пошуку речей.
Схожа ситуація була й з автомобілями. У Другу світову війну практично не виготовлялися нові авто, тому навіть купити вживаний транспорт було великою удачею. Лише після війни на вулицях Чикаго почали з’являтися нові автомобілі, однією з перших моделей був авто марки Hudson.
Часто в нових транспортних засобах були відсутні деякі деталі такі як бампери або ж ручки перемикання передач. Запчастини знаходилися у великому дефіциті, через що жителі Чикаго купували автомобілі без незначних деталей. Адже запчастини можна було придбати згодом.
На 79-тій вулиці Чикаго відкрили пошту Американського легіону Вона отримала назву Steven-Doyle Post, на честь місцевих загиблих військових. Поступово зникало усе, що нагадувало про воєнний час: сади Перемоги, плакати, книги та інші речі.
Меморіальні дошки на честь загиблих військових, які часто зустрічалися на вулицях Чикаго, проіснували ще декілька років. Пізніше місцева влада знесла і ці відлуння війни. Також з часом зникло шанобливе ставлення та повага до ветеранів, які аж ніяк не очікували такого результату.
Своєю чергою держава намагалася подбати про майбутнє ветеранів. В 1944 році прийняли Закон про реабілітацію військовослужбовців, який передбачав запровадження державної програми з безробіття для ветеранів. Протягом 52 тижнів військові отримували грошову допомогу, що дозволяло їм зосередити зусилля на пошуку роботи.
Особисте життя жителів Чикаго
Друга світова війна суттєво вплинула на соціальне життя молодих дівчат, які позбулися будь-яких розваг та можливостей влаштувати особисте життя, оскільки більшість чоловіків перебували на військовій службі.
Однак, після повернення з війни часто чоловіки проводили свій час у барах за келихом пива з друзями. Хоча, молоді жительки Чикаго прагнули лише одного – знайти гідного супутника та вийти заміж.
У довоєнні часи жінкам не рекомендували відвідувати бари, проте згодом табу зруйнувалося. Адже чи не єдиним шансом влаштувати особисте життя було відвідування місць, де збиралося багато чоловіків.
З часом приємне проведення часу відійшло на другий план і військові почали задумуватися над тим, що робити далі: шукати роботу чи здобувати освіту. В Чиказькому університеті ветеранам пропонували пройти безкоштовне тестування для визначення роботи, яка підходить найкраще за здібностями та вміннями.
Однак, ринок праці був переповнений мільйонами військовослужбовцями, які прагнули за короткий проміжок часу знайти роботу. Тому, багато хто погоджувався працювати на металургійних заводах за невелику платню.
Прийняття Білля про права надало можливість американцям, які належали до середнього класу, навчатися у коледжах. Нововведення спричинило справжню освітню революцію і дозволило здобувати освіту громадянам різних верств та вікових категорій.
В підсумку Чикаго вдалося з гордістю пройти складні періоди війни та післявоєнного відновлення і зберегти окремі сфери промисловості на високому рівні.