Чикаго – великий та дуже шумний мегаполіс у 21 столітті. В його історії було безліч видатних особистостей, але одна по-справжньому виділяється з усіх – це Гарольд Вашингтон, який зруйнував расові бар’єри і став першим мером міста від представників афроамериканської спільноти. Він був неймовірно харизматичним політичним лідером, він виступав за рівність та соціальну справедливість. Вашингтон на посаді мера здійснив безліч проєктів, які назавжди змінили політичну та соціальну сферу міста. Далі на chicago-yes.com.
Яким був майбутній мер Чикаго в юності?
Гарольд Вашингтон народився у великому американському місті Чикаго у 1922 році. Він виріс у чиказькому районі Бронзвілл. Період 20 століття – це суцільне пригнічення, сегрегація та соціально-економічна нерівність стосовно чорношкірої спільноти. Тож у юності Вашингтону було далеко непросто.
Попри складні умови, з якими довелося зіткнутися Вашингтону в дитинстві та юності, він був досить успішним у навчанні та виявляв усі якості лідера. Це все безсумнівно позначилося на його подальшому житті та освіті.
Вашингтон навчався у середній школі “DuSable”. Але між молодшим та старшим класом середньої школи Вашингтон кинув навчання, і заявив, що захист курсової та освіта йому не потрібна. Швидше за все, така різка заява і рішення було пов’язано з расовою дискримінацією, яка процвітала в Чикаго і США в першій половині 20 століття. Після цього він деякий час працював на місцевому м’ясокомбінаті, перш ніж його батько допоміг йому влаштуватися на роботу до відділення Міністерства фінансів США у Чикаго. Це безпосередньо допомогло йому в подальшій кар’єрі.
Коли почалася Друга світова війна, Вашингтон був призваний до армії Сполучених Штатів для участі у військових діях, і після базової підготовки він був відправлений на поле бою. Він повністю пройшов війну і дослужився до звання першого сержанта армійських ВПС.
Після закінчення Другої світової війни, Вашингтон все ж таки вирішив здобути освіту. Тому у 24-річному віці вступив до Коледжу Рузвельта. У роки навчання Вашингтон прославився завдяки своїй стриманості. Зокрема, він мав надзвичайну здатність зберігати холоднокровність і ретельно міркувати. Також Вашингтон у студентські роки навмисно уникав екстремістської діяльності, у тому числі вуличних акцій та сидячих страйків проти ресторанів та підприємств, розділених за расовою ознакою.
Політичне пробудження та активізм за громадянські права
Політично активні роки Вашингтона збіглися з рухом за громадянські права, який виник на території США у період 1950-1960-х років. Оскільки він протягом усього свого життя стикався з дискримінацією, упередженим ставленням та несправедливістю, він став активним прихильником соціальних змін. Натхненний такими фігурами, як Мартін Лютер Кінг-молодший і Малкольм Ікс, Вашингтон приєднався до різних організацій захисту цивільних прав і брав активну участь у протестах і демонстраціях.
Але справжній прорив у політичній кар’єрі Вашингтона стався, коли він потрапив до Сенату від штату Іллінойс. Там він пропрацював близько восьми років, перш ніж був обраний до Палати представників США на початку 1980-х років. Як конгресмен, він боровся за доступне житло, покращену освіту та рівні можливості працевлаштування. Однак вирішальним моментом у його кар’єрі стала його кандидатура на посаду мера у 1983 році.
Досягнення на посаді мера
Кампанія мера 1983 року стала свідченням запеклої боротьби. Вашингтон зіткнувся з дуже потужними та запеклими противниками, зокрема з тодішнім мером Джейн Бірн та Річардом М. Дейлі. Кампанія Вашингтона була зосереджена навколо тем інклюзивності, прозорості та припинення системи заступництва, яка тривалий час переслідувала політику Чикаго. Його політика привернула увагу не лише чорношкірохї спільноти Чикаго, а й інших жителів міста: латиноамериканських та прогресивних білих мешканців.
В історичному повороті подій Вашингтон переміг на загальних виборах 1983 року, ставши першим афроамериканським мером Чикаго. Однак, його перебування на посаді не обійшлося без проблем. Вашингтон зіткнувся з запеклою опозицією з боку міської ради, в якій більшість представників були білими. Вони всіляко були готові завадити його програмі реформ. Токсична політична атмосфера часто призводила до гарячих дебатів і глухих кутів, але характер, дотепність і здатність Вашингтона домовлятися допомогли йому подолати ці перешкоди.
Попри великі досягнення у розвитку Чикаго, життя Вашингтона раптово обірвалося. Восени 1987 року він як завжди вирішував важливі питання з приводу міського розвитку у своєму кабінеті, як раптом йому стало погано і він упав прямо на свій письмовий стіл. На місце події було викликано допомогу, але мера врятувати не вдалося. Він присвятив все своє життя політиці, соціальній справедливості, покращенню освіти та модернізації Чикаго.