В історії американської політики небагато імен залишили такий помітний слід, як Рам Емануель. У його політичній кар’єрі було безліч злетів та падінь, але при цьому він зміг значно вплинути на розвиток Чикаго. Далі на chicago-yes.com.
Ця історія про вундеркінда
Рам Ісраель Емануель народився у 1959 році в Чикаго і виріс у політично активній родині. Його батько, Бенджамін Емануель був педіатром і борцем за громадянські права, а мати, Марша Емануель працювала рентгенологом. Виховання юного Рама у дружній єврейській сім’ї прищепило йому почуття соціальної справедливості та громадського служіння.
У дитинстві Емануель вирізнявся серед інших дітей. Він мав характер справжнього лідера. Він був неймовірно розумний і в дитинстві був готовий сидіти за уроками цілими годинами, щоб виправити свої оцінки на п’ятірки. Також у житті в різних ситуаціях він намагався завжди вижати максимум із мінімуму.
Політична кар’єра Емануеля
Емануель розпочав свою політичну кар’єру в організації захисту громадських інтересів та захисту прав споживачів “Illinois Public Action”. З роками він поступово піднімався кар’єрними сходами, працював на різних посадах, а також брав участь у виборах та президентській кампанії.
Але справжній прорив у політичній кар’єрі стався, колись Емануель, приєднався до президентської кампанії Білла Клінтона у 1992 році. Визнаючи неприборканий талант і неперевершену завзятість Емануеля, Клінтон призначив його старшим радником, а потім помічником президента з політичних питань. Стратегічна майстерність Емануеля відіграла вирішальну роль в успішному прийнятті Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА).
Зокрема, у 1993 році він обіймав посаду директора Білого дому з політичних питань, а після:
- у період 1993-1998-х років – старшого радника президента Білла Клінтона;
- у період 2003-2009-х років – члена Палати представників США з 5-го округу Іллінойсу;
- у період 2005-2007-х років – голови комітету демократичної кампанії Конгресу;
- у період 2007-2009-х років – голови Демократичних зборів Палати представників;
- у період 2009-2010-х років – 23-го начальника штабу Білого дому.
За цей час він встиг зробити чимало важливих справ, але справді величезний внесок для міста Емануель зробив у період 2011-2019 років, коли обіймав посаду 55-го мера Чикаго.
Мер Чикаго
Найбільший внесок, який зробив Емануель для Чикаго відбувся ва часів, коли він був мером. Його правління було відзначено стійким пожвавленям економіки міста, покращенням освіти та боротьбою з розгулом злочинності. Спірне рішення Емануеля закрити численні державні школи викликало різку критику, проте він успішно реалізував політику, яка скоротила дефіцит бюджету міста і перетворила Чикаго на процвітаючий центр економічної активності.
Одним з основних напрямків діяльності Емануеля на посаді мера було зміцнення економіки Чикаго та залучення нових підприємств. Завдяки своїй ініціативі “Chicago Infrastructure Trust” він успішно залучив приватні інвестиції для фінансування найважливіших інфраструктурних проєктів, включаючи транспорт, енергетику та державне житло. Реалізація цього проєкту дозволила створити тисячі робочих місць та заклала основу для довгострокового економічного зростання.
Суперечки та критика
Жодна політична кар’єра не обходиться без суперечок, і кар’єра Емануеля не є винятком. Його дії щодо розстрілу поліцією Лакуана Макдональда, поряд зі звинуваченнями в приховуванні інформації, викликали масові протести та заклики до його відставки. Крім того, його різка поведінка та конфронтаційний стиль часто викликали у громадськості негативні емоції. Також його діяльність часто звинувачували у недоступності та відсутності прозорості.
Попри всі розбіжності Емануель вважається одним із видатних політиків Чикаго та США. Після відставки з посади мера міста, Емануель продовжив займатися політичною діяльністю. Зокрема, він обійняв посаду 31-го посла США в Японії.