Друга світова війна наклала негативний відбиток на Чикаго та його жителів. Вона забрала велику кількість життів, залишила дітей сиротами й зруйнувала долі людей. З осені 1939 року до початку грудня 1941 року в Чикаго відбувалися дебати про те, чи варто американцям вступати у війну, яка точиться в Європі. Видавець газети Chicago Tribune Р. Маккормік очолив прихильників ізоляції, а власник Daily News Френк Нокс відстоював погляд інтервентів. Однак уникнути негативного впливу Другої світової війни не вдалося. Під час війни не велику кількість жителів Чикаго було призвано до армії. Ті, хто залишився вдома, відвідували мітинги, терпіли обмеження в харчуванні та вирощували сади перемоги, волонтерили. Більш детально про Чикаго у Другій світовій війні поговоримо на chicago-yes.com.
Трохи статистики
Друга світова війна вважається найбільшим смертоносним конфліктом в історії людства, в якому взяло участь понад 50 країн. Частково її спричинила економічна криза Великої депресії та політична напруженість, що залишилася невирішеною після Першої світової війни.
У 1939 році нацистська Німеччина вдерлася в Польщу, а потім поширилася по всьому світу. Бойові дії велися до 1945 року. Відомо, що ця війна забрала життя від 60 до 80 мільйонів осіб, зокрема 55 мільйонів мирних жителів. Численні міста в Європі та Азії перетворилися на руїни.
Події в Чикаго
З перших днів війни близько 20 тисяч обраних капітанів спеціальних кварталів міста проводили церемонії для тих, хто йшов служити, і зводили невеликі святині, для тих, хто не повернувся. Містяни об’єднувалися і проводили навчання з цивільної оборони, а також збирали металолом, папір, гуму і мастило для перероблювання в нітрогліцерин. Усе це передавалося на фронт.
Торкнулася Друга світова війна і роботи. Вона миттєво змінила ситуацію на виробництві. Різноманітна промислова база дозволила місту посісти друге місце після Детройта за вартістю вироблених військових товарів – 24 мільярди доларів. Понад 1400 компаній виробляли від польових пайків до парашутів і торпед, а на нових авіаційних заводах 100 000 осіб займалися виробництвом двигунів, алюмінієвих листів, бомбових прицілів та інших важливих компонентів. Завод Douglas на місці нинішнього аеропорту О’Хара за 25 місяців випустив 654 транспортні літаки C-54 Skymaster. Важливо зазначити, що понад половину всієї військової електроніки, що використовувалася під час війни, виробляли на 60 місцевих заводах. Попри те, що жителі Чикаго працювали у дві зміни, такі обсяги виробництва дуже скоро призвели до нестачі робочої сили, унаслідок чого до праці залучали інвалідів, літніх людей і десятки тисяч жінок. Також вільні робочі місця зайняло близько 60 000 афроамериканців, які прибули з Півдня, і стільки ж японського походження, звільнених із таборів тимчасового тримання в пустелі. Після чого в міських школах і університетах стали проводити цілодобові програми навчання, що забезпечують їх навичками.
Підготовка в Чикаго
У Чикаго була розташована військово-морська навчальна база Великих озер, яка незабаром стала навчальним табором для третини тих, хто ніс службу у ВМС США, а Форт Шерідан став центром підготовки армії. Військово-повітряна станція Гленв’ю випустила 20 000 пілотів авіаносців, які тренувалися на двох старих озерних кораблях, переобладнаних на авіаносці. Така ж кількість офіцерів закінчила програму підготовки військово-морських гардемаринів Північно-Західного університету. Крім того, проводилася спеціальна підготовка з електроніки, метеорології, військово-морської техніки, шпигунства та іноземних мов. Десятки тисяч військових, які проїжджали через місто залізницею, користувалися гостинністю чиказьких центрів для військовослужбовців. Наприклад, на вулиці Вашингтон-стріт, 176, і в будівлі Аудиторіум до кінця війни подали 24 мільйони обідів.
Після закінчення Другої світової війни в Чикаго продовжився активний розвиток промисловості та економіки.